Історія

Давня історія Фастівщини бере початок 20-25 тис. років тому, в епоху палеоліту, коли її ще населяли первісні люди. Підтвердженням цього слугує знайдена стоянка первісної людини-мисливців на мамонта та дикого коня, яку  виявили під час будівництва загальноосвітньої школи № 4 по вул. Комарова.

Свідками тих часів є також археологічні пам'ятки: городища та кургани скіфської доби, поселення римського періоду, давньоруські поселення. У стародавні часи саме територією нинішньої Фастівщини проходили кордони Київської землі. Перші літописні згадки про Фастів, а точніше Хвастів, датуються 1390 роком.

З кінця XIII століття Хвастів  - вже ввжається  містечком. Тоді в грамоті литовського князя Володимира Ольгердовича стверджувалось право володіння Фастовом роду князів Рожановських.

Існують найбільш ранні літописні свідчення, за якими назва поселення могла виникнути коли будувалась Київська держава, за часів київських князів Олега та Ігоря. Вивчення і дослідження історичних документів показали, що Яготин, Триліси Сквира, Фущово (Фастів) до 1094 року та інші землі належали половському князю Тугортхану, який подарував їх у вигляді приданого своєї дочки київському князю Святополку в 1094 році.

В інших літописних документах, що датуються 1390 роком Фощево згадується як населений пункт, через який проходять торговельні шляхи, в ньому проводять ярмарки.

Місцеві дослідники з'ясували, що ім'я Фаст (Фост) зустрічається двічі — 912 та 944 року,  але не в легендах чи переказах, а в історичних документах — договорах з греками.