Вітання з міста-побратима!

Вітання з міста-побратима!

Одна справа просто подорожувати, й зовсім інша – подорожувати до свого міста­-побратима. Тут виникає одразу таке двояке відчуття – начебто ти й в іншій країні, але й почуваєшся як дома водночас. Польське місто Тарнув, місто-­побратим Білої Церкви – затишне, комфортне та багате історією.

Насправді, коли їдеш зі знанням того, що це місто­-побратим, то й очікуєш побачити щось дуже схоже на твоє місто, просто в іншій країні, де вивіски будуть написані іншою мовою. Насправді ж так не сталося. Хоча якщо відкинути історичну спадщину та автентичну польську архітектуру, то спальні райончики дійсно схожі на білоцерківські. Єдине, що всі будинки, які такі ж радянські, як і в нас, давно вже причепурені та оновлені й мають цілком сучасний вигляд.

Але давайте зосередимося та унікальних історичних пам’ятках Тарнува. Місто засноване Яном Тарновським, тим самим, що і до створення українського Тернополя приклався (і Тернопіль із Тарнувом також є містами­побратимами). Місто розташоване у Малопольському воєводстві, за 80 кілометрів від Кракова. Перша згадка про місто датується 1125 роком, тож розуміємо, що місто дещо молодше за Білу Церкву, проте доволі древнє. Всім українським делегаціям тарнувчани люблять розказувати, що Тарнув короткий період був столицею України. Так­так, і в нас був шок: що, питається, українська столиця могла робити в Польщі, але було діло. В 1920‑1923 роках саме це місто стало осідкою Семена Петлюри та частини уряду УНР. Будівля, де містився уряд УНР, і зараз стоїть на вулиці Краківській, і на згадку про цю подію на стіні висить пам’ятна табличка польською та українською мовами.

У цьому місті, як і у всіх польських, є ратуша, а навколо не ї – площа. Але в Тарнуві міська рада не міститься в ратуші, в Тарнуві тут міститься музей. Міська рада має іншу будівлю для керівного апарату, а засідання сесії відбувається ще в окремому приміщенні, тому що приміщення міськради не має підходящої зали.

Особливу увагу хотілося б звернути на головний костел міста. Він великий і красивий, як і всі костели, але особливий тому, що тут дійсно поховані родини, які свого часу тримали місто – Тарновські та Острозькі. Прізвища нам відомі, адже знаємо про сильний вплив Польщі й на українське державотворення. Попід стінами костелу стоять кам’яні гробниці із ліпниною всіх похованих тут членів цих родин. Але самі залишки зберігаються під підлогою костелу, адже саме такою є традиція поховання впливових родин у Польщі.

Взагалі по місту дуже багато різних красивих будинків, якими, прогулюючись, можна милуватися. Місто дуже затишне, гарне та спокійне. Спокійне настільки, що о 18:00 вже можна сміливо йти додому лягати спати – все зачиняється. Абсолютно все! Залишається тільки вештатися вулицями знову і знову. А за один підхід, в принципі, з цим цілком можна справитися. Тож Тарнуву є над чим думати в сфері туризму, аби не стати «містом однієї екскурсії», а повноцінним містом вихідного дня. Що і для Білої Церкви актуально.

Вікторія Бірюкова

Поділитися

Коментарів 0 до "Вітання з міста-побратима!"

Додати коментар

Для того, щоб додати коментар, будь-ласка, авторизуйтесь